Види проб золота і чим вони відрізняються

Що таке проба і види її обчислення

Аурум – м'який матеріал. Чисте золото, як пластилін. Ювелірні вироби з нього непрактичні та швидко втрачають форму. Збільшують зносостійкість інші метали, які додають до золота у вигляді домішок. Їх використовують для таких цілей:

• надання міцності: підвищення пружності та жорсткості;
• зниження ціни: внесення менш дорогих компонентів зменшує вартість;
• зміна характеристик: кольору, ковкості та інших фізичних властивостей сплаву для створення цікавих дизайнерських рішень і нових напрямків моди в ювелірному мистецтві.

Проби золота по метричній системі

За таким методом визначають, скільки грам основного благородного металу (або процентна його кількість) міститься в 1 кілограмі сплаву. Наприклад, якщо у вас золоті сережки 585 проби, то в них в 1000 г – 585 г аурума.

Для визначення його процентного вмісту цю цифру потрібно розділити на 10. Отримуємо 58,5%, решта 41,5% – лігатура. За метричною системою є такі проби:

1. 999 – сусальне золото, в сплаві на частку домішок доводиться 0,1%. Підходить для банківських злитків.
2. 958 – в складі тільки 4% лігатури. У ряді країн з нього роблять дорогі масивні предмети розкоші. Золото м'яке, може деформуватися.
3. 750 - в сплаві міститься 25% домішок. Ювелірні вироби часто виготовляють з цієї проби. Такий сплав прекрасно обробляється і шліфується, завдяки чому з нього виходять цікаві композиції. Обручки із золота цієї проби купувати не рекомендують. При постійному носінні вони можуть втратити форму.
4. 585 – частка домішок становить 41,5%. Широко застосовується, так як вдале співвідношення благородних і легуючих металів дозволяє виробляти довговічні та міцні прикраси з відмінними естетичними характеристиками. Ціна на такі вироби доступна.
5. 500 – аурум і домішки знаходяться у рівному співвідношенні. Використовується для бюджетних прикрас, але більше для предметів побуту.
6. 375 – завдяки 63,6% лігатури такі вироби міцні та дешеві. Золоті сережки та інші прикраси цієї проби відрізняються бюджетною вартістю, Недолік їх в тому, що вони швидко тьмяніють.

Принцип оцінки золота за каратною системою

У Сполучених Штатах Америки, Канаді, Китаї та ряді країн якість благородного металу оцінюють іншим способом. Тому на клеймі замість звичних цифр стоять відповідні їм позначки. Якщо ви вибираєте сережки із золота, а на штифті або швензі бачите 14 К, це означає, що сплав оцінений згідно з каратною системою, і він відповідає 585 пробі. Після цифри можуть бути й інші скорочення: kt, C, ct.

Поняття «карат» в золоті (Karats) і діамантах (Carats) відрізняються за значенням. Є відмінності навіть у написанні. За такою системою також визначають відсоток чистого дорогоцінного металу в сплаві. Вона діє тільки для золота, а для срібла і платини застосовують метричну.

Прийнято, що маса сплаву складається з двадцяти чотирьох частин, кожна з яких – це один карат. Сережки із золота з маркуванням 14 К містять 14 частин Аурума і 10 – лігатури. Сплав 24 К – чистий дорогоцінний метал без домішок. Є зручний спосіб переказу каратної системи в метричну. Для цього значення ділять на 24 і множать на 100. У ювелірному виробництві застосовують такі проби за Британською каратною системою:

Тому, наприклад, 84-а проба означала, що в складі міститься 84 одиниць основного металу і 16 – легуючих. При цьому загальна вага становила 96 золотників, тобто один фунт. Застосовували в ювелірних виробах сплави 56, 72, 92 і 94 проб. Найпоширеніша була п'ятдесят шоста. Вона повністю відповідала 14 каратів.

585 і 583 проба золота: в чому відмінності

Цінність сплавів визначається відповідно до діючих стандартів. В Україні до 1994 року, як і в інших країнах на пострадянському просторі, для ювелірних виробів використовували золото 583 проби, яка з'явилася замість 56-ї за золотниковою мірою оцінювання. При переході в 1927 році з неї на метричну значення округлили в меншу сторону, додаючи трохи більше міді.

Їх радянський дизайн також вийшов з моди і не приваблює молодь. Але є шанувальники таких прикрас, і вони залишилися в продажу.

Колір і проба золота

В інтернет-магазинах є вироби з дорогоцінного металу незвичайних тонів. Колір визначається елементами, які додають до золота. Важлива не їх кількість, а якісний склад. Змінюючи домішки, ювеліри отримують незвичайні відтінки. Можна купити, наприклад, зелені браслети із золота.

Колір не пов'язаний з пробою. Це помилка, що білий тон прикрас містить максимальну кількість дорогоцінного металу. Ціна на нього вище через дорогі домішки: платини і срібла. У ювелірних магазинах популярні ювелірні вироби із золота таких кольорів:

1. Жовте. Це природний колір, його зберігають завдяки правильному балансу процентного вмісту цинку, міді та срібла. У Китаї користуються попитом вироби лимонного відтінку. Його отримують, збільшуючи пропорції аргентуму.
2. Червоне. Затребуване на пострадянському просторі. Насиченість кольору визначається кількістю міді. Зменшення купруму призводить до утворення цікавих рожевих тонів.
3. Біле. Для отримання такого кольору додають платину, паладій і срібло. Снігові метали поєднуються з діамантами та іншими каменями. Але в сплав можуть вводити і нікель, до якого у 10% населення є алергія. Постійна взаємодія з цією добавкою призводить до її накопичення в організмі. Якщо часто носити золоті кільця з нікелем, може виникнути сверблячка не тільки в мочці вуха, а й в будь-який інший частини тіла. З 2011 року в Європі заборонено застосування нікелю в ювелірному виробництві.

Інформацію наносять лазером або роблять на поверхні відбиток. Виробник може їх ставити за погодженням з Державною Пробірною службою.

На всіх прикрасах з 2001 року вказується інформація про виробника – іменник. У ньому містяться такі дані:

1. Рік виробника. Він позначається буквами: А – 2001 рік, В – 2002 і так далі.
2. Зашифроване найменування Пробірної інспекції.
3. Код виробника.

Проба повинна бути в прямокутнику. Форма для кожного дорогоцінного металу строго своя. Для вказівки чистоти платини цифри ставлять у восьмикутник, срібла – у прямокутнику із закругленими краями. Інформацію про пробу треба шукати:

• золоті браслети – на сполучному кільці;
• сережки – на штифтах або швензі;
• кільця – на шинці з внутрішньої або зовнішньої сторони;
• ланцюжок – на ланці, яка з'єднує основну частину і замок.

На закордонних виробах може бути нанесена проба за каратною системою. Причому, якщо біля цифри стоїть буква К, це означає, що виріб золотий, а якщо KGP (karat gold plated) – тільки покритий шаром аурума. Проба може бути зашифрована числами від 0 до 10. Так позначають, наприклад, в Бельгії, Чехії та Словаччині.

1. Уважно вивчіть маркування. Сфотографуйте клеймо, а потім збільшіть знімок, так як позначення вказують маленьким шрифтом. Дані повинні бути в прямокутнику з ровними краями. Клеймо ставлять рівно, тому що це паспорт виробу.
2. Прикладіть магніт. Він прилипає тільки, якщо багато домішок заліза. Це вказує на підробку.
3. Перевірте за допомогою оцту. Занурте виріб в стакан з ним. Підробка протягом п'яти хвилин швидко потемніє. Такої реакції не буде, якщо в сплаві знаходиться високий вміст аурума.
4. Відшліфуйте місце на прикрасі джинсовою або іншою щільною тканиною. На це місце нанесіть кілька крапель йоду. Якщо в складі мало золота, ділянка швидко потемніє через реакцію з домішками.
5. Помалюйте по виробу ляпісним олівцем на основі нітрату срібла, який застосовують для зупинки кровотечі. Попередньо прикрасу потрібно змочити у воді. Коли поверхня висохне, на неякісному виробі залишиться слід від олівця. Це відбувається через те, що нітрат натрію вступає в реакцію з лігатурами, а з золотом – ні.
6. Подивіться на виріб при різному освітленні. Високопробний однаково блищить на сонці і в затіненому місці.
7. Перевірте за допомогою м'якушки хліба. Спосіб вимагає тривалого часу. Обліпіть м'якуш навколо прикраси. Після того, як утворюється кірка, розламайте її. Якщо всередині на хлібі не з'явились темні плями, значить виріб справжній або покритий якісною позолотою.